Коли 26 років тому я переїхав до Києва і розмовляв українською, на мене тикали пальцями і дивились, як на жлоба. Але я не зрікся мови рідної, бо її люблю і горжуся нею.

Дорогі українці! Сьогодні — День нашої писемності та мови! Наша мова — це наш скарб, символ нашої національної ідентичності, наша гордість. А ще вона красива і мелодійна, як спів солов’я. Бережіть українське слово! Розмовляйте тією мовою, якою Вам зручніше, але шануйте українську.

Хто ще її не вивчив — не беріть дурний приклад з моїх тупих колег у парламенті, декотрі з яких в житті прочитали дві книжки: «Букварик» і «Кримінальний кодекс», і тих не зрозуміли.

Вчіть українську, любіть її, вивчайте інші мови, з повагою ставтесь до тих, хто розмовляє російською та іншими мовами — і тоді Ви переконаєтеся, що наша — найкрасивіша.

Коментувати