У цей день, три роки тому, відбулася трагедія, яка назавжди змінила Україну. Іловайський котел забрав життя близько 360 українських воїнів. Більше 500 були поранені. Російські солдати розстрілювали людей, яким пообіцяли «зелений» коридор. Навіть для тих, хто хотів триматись осторонь, війна стала справжньою.

За три роки ми чули безліч спекуляцій, але родичі загиблих і досі не знають, хто і чому послав їхніх синів на вірну смерть. Багатьох бійців шукали місяцями – військове керівництво хотіло приховати масштаби трагедії. Рано чи пізно, люди які стали свідками, розкажуть, що трапилося насправді. Зокрема і мій колега Дмитро Лінько, який тоді був командиром взводу у батальйоні «Шахтарськ».

Ми повинні пам’ятати кожного, хто загинув у війні за волю України. Рано чи пізно ми за них помстимося. Вічна слава Героям!

Коментувати