…«…Увага до геополітичних прагнень є рідкістю для сучасних політичних сил, представлених парламентськими фракціями. Завдяки суттєвісній зміні іміджевих характеристик лідера Радикальної партії О.Ляшка Олег Ляшко, саме в його фракції з’являються ідеї не тільки удосконалення економічної законодавчої бази (підготовані та озвучені В.Галасюком Viktor Halasiuk), але й нові тези впровадження для України інструментів потенціального просування до позицій рівноправного агента дій на міжнародній арені, в геополітичному спектрі сучасного світового балансу.
   Відомо, що дві функції наукового знання, які убезпечують від стагнації – це прогностичність та варіативність концепцій. Стосовно останньої соціологія політики та соціологія масових комунікацій йдуть попереду багатьох інших галузей вже багато років, то політична психологія (саме в аспекті виконання нею прогностичних функцій) – втілює ці функції на практиці вкрай рідко. Для переважної кількості галузей соціальної науки сьогодні є характерним те, що прогнози тут зведені до короткострокових рейтингів, «життя» яких триває не більш, ніж місяць. Дискретність інформації соціальної та політичної науки позначається й на практичній політичній діяльності (міжнародній, зокрема), й на дипломатичному полі втілення парламентських рішень. За даними, оприлюдненими у 2016р., Україна посідає 41-е місце серед 207 країн з індексом глобалізації 70,71 (за стобальною шкалою) [14]. KOF Короткострокова актуальність результатів досліджень в науці може призвести лише до руйнації галузі, але аж ніяк до її розвитку, наукової стабільності та ґрунтовності наукових результатів. Короткострокова актуальність, «рвучкість» рішень парламентаріїв, може спотворити імідж країни на багато років.
   Використовувати соціологічні та соціопсихологічні дослідження вміє також не кожний політик. Окремі діячі приходять до розуміння необхідності користування науковою інформацією роками. Проте є й такі, що розуміються на типі та якості наукової (особливо соціологічної) інформації й протягом всієї політичної кар’єри приділяють їй серйозну увагу. Нині без такого підходу і використання наукового мислення неможливо затриматись на політичному Олімпі…»…
   P.S. … Щойно отримала примірник останнього грудневого випуску шанованого в Європі наукового видання ̶ журналу «Evropský politický a právní diskurz» №6 за 2017, з моєю черговою статтею «ТЕХНОЛОГІЇ ТРАНСФОРМАЦІЙ ТА ПОЛІТИЧНОГО БРЕНДИНГУ ЯК СУЧАСНИЙ ІНСТРУМЕНТ ЛІДЕРСТВА»… В повітрі ледь відчутний запах свіжих друкованих аркушів, а в думках строкате буття. Рефлексія вже готує нову порцію свого продукту. А поки що, констатую: як добре, коли все те що артикулюєш у повсякденному житті, займаючись чи то професійними справами, чи то громадською діяльністю,знаходить продовження у моїх наукових працях.
    P.P.S. … «Вілено, а де можна ознайомитесь з твоїм новим науковим доробком?», — прозвучало сьогодні з вуст моїх колег-науковців та друзів. Звісно, на сайті видання, тим більше, що електронний варіант було опубліковано ще у грудні. … До вихідних, як то кажуть, — «рукою подати», а коли вже знаєш, що на тебе чекають 260 сторінок наукового чтива, то починаєш прискорювати час…))
©Vilena V Voronova

Коментувати