На часі згадати не лише невинно убієнних жертв, а і Героїв, які намагались протидіяти Голодомору.

22 жовтня 1933 року український патріот Микола Лемик, якому тоді було всього 18 років, за наказом Проводу ОУН застрелив начальника канцелярії консуляту СРСР у Львові Олексія Майлова, який за сумісництвом був емісаром більшовицьких спецслужб. Діяв так рішуче Лемик на знак протесту проти штучно організованого радянською владою Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 року, засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув’язнення. Микола найдивовиж гідно тримався під час судового процесу, щоб привернути увагу світової громадськості до української трагедії і показати усій планеті нескореність нашої нації.

На волю Микола Лемик вирвався аж на початку війни, восени 1939 року, коли німецька авіація почала бомбардувати польські міста, зокрема і в’язницю у Сєдльцах. Після багатоденних поневірянь і важкої хвороби він зрештою потрапив у Краків і знову на нелегальному становищі долучився до національно-визвольної боротьби.

1941 року став одним з організаторів Похідних ОУН та їх діяльності в Україні. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН. Загинув легендарний месник у жовтні 1941 року — заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді на Полтавщині.

Слава Героям!

Коментувати