Вовк Віктор Іванович

Вовк1

Вовк Віктор Іванович

Народився 20 травня 1962 року в місті Києві.

Український науковець, громадсько-політичний і державний діяч. Асоційований член «Римського клубу», народний депутат України VIII скликання, член Парламентської Асамблеї Ради Європи, член Конституційної Комісії.

Освіта

1979 р. — після закінчення с/ш № 31 у м. Києві вступив на фізичний факультет Московського державного університету ім. М.В. Ломоносова, який закінчив з відзнакою у 1985 р.

1986-92 рр. — працював в Інституті теоретичної фізики Академії наук України.

1990 р. — здобув науковий ступінь кандидата фізико-математичних наук. Автор близько 15 наукових робіт у галузі теоретичної і математичної фізики, опублікованих в провідних радянських і міжнародних журналах.

Трудова і громадська діяльність

Наприкінці 1980-х – початку 1990-х рр. — брав активну участь у національно-демократичному русі, був безпосереднім учасником багатьох подій, пов’язаних з боротьбою за незалежність України. Учасник 2-го (1990) і 3-го (1992) з’їздів Народного Руху України.

1990-92 рр. — був одним із засновників (1990) і заступником голови Соціал-демократичної партії України.

1992-98 рр. — був засновником і президентом Центру «Інтелсфера», що співпрацював за низкою проектів з Верховною Радою України.

1992 р. — був співорганізатором Міжнародної конференції “Проблеми впровадження національної валюти у нових країнах Центральної та Східної Європи“ за участі Верховної Ради України, НБУ, Адміністрації Президента України та чільних представників міжнародних фінансових організацій, а також був керівником робочої групи з підготовки аналітичної доповіді, поширеної у Парламенті.

1992–94 рр. — був консультантом робочої групи Верховної Ради України з питань, пов’язаних з набуттям Україною без’ядерного статусу.

1994–96 рр. — у співпраці з Верховною Радою України керував проектом з розробки комп’ютерної бази даних із законодавства України для операційної системи Windows на компакт-дисках.

1998-2003 рр. — працював заст. голови Правління ВГО «Україна: Порядок денний на ХХІ століття» та заст. директора ГО «Інститут сталого розвитку»:

— досліджував тенденції світового розвитку в контексті ресурсно-екологічного потенціалу Землі, проблему переходу до сталого розвитку в посткомуністичних країнах, перспективні стратегії модернізації та питання європейської інтеграції України;

— координував співпрацю з державними установами і міжнародним організаціями, зокрема з Worldwatch Institute та Earth Policy Institute (обидва у Вашингтоні) та World Business Council for Sustainable Development (Женева);

— був співкерівником проекту «Економічні реформи в Україні в контексті переходу до сталого розвитку», що здійснювався за підтримки USAID.

1996, 2000 та 2002 рр. — стажувався у США:

— брав участь у публічних заходах, зокрема, у Світовому Банку, Сенаті США, Держдепартаменті США, Національній академії наук США та ін.;

— наприкінці 2002 р. стажувався у Програмі розвитку ООН та Комісії ООН зі сталого розвитку у Нью-Йорку.

2002 р. — працював запрошеним дослідником у Worldwatch Institute (Вашингтон), а у 2002-05 рр. був асоційованим дослідником цього інституту. Автор виданої у США книжки та низки публікацій в американських журналах з проблеми переходу до сталого розвитку в посткомуністичних країнах центрально-східної Європи і колишнього СРСР.

2004 р. — працював директором Програми євроінтеграції та сталого розвитку ГО «Інститут громадянського суспільства».

2005 р. – асоційований член Світової академії мистецтв і наук та асоційований член міжнародного «Римського клубу». Учасник Генеральних асамблей та наукових конференцій «Римського клубу» з 2005 року, зокрема у Норфолку (США, 2005), Мадриді (Іспанія, 2007), Римі (Італія, 2008), Оттаві (Канада, 2013).

1996-2004 рр. – позаштатний консультант низки Комітетів Верховної Ради України.

2005 р. — вступив на державну службу, працював головним консультантом в підрозділах Апарату Верховної Ради України, зокрема в секретаріаті фракції УНП та секретаріаті заст. Голови Верховної Ради України. З вересня 2008 р. по травень 2010 р. – працівник Секретаріату Президента України, де працював у Головній службі із забезпечення зв’язків з Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України і Головній службі політичного аналізу та моніторингу.

2011-2012 рр. — працював радником з політико-правових питань та міжнародних зв’язків Президента Асоціації українських банків.

2014 р. — очолив парламентський офіс народного депутата України Олега Ляшка, працював на посаді його помічника-консультанта.

Співрозробник низки законопроектів, частина з яких були прийняті Верховною Радою України у 2003-14 рр. як закони та постанови.

Співзасновник громадських організацій «Інститут громадянського суспільства» (1996), «Україна: Порядок денний на ХХІ століття» (1998) та «Інститут сталого розвитку» (1999), співзасновник (спільно з членом «Римського клубу» проф. Богданом Гаврилишиним) та президент (з 2005 р.) Української асоціації Римського клубу.

Як експерт спеціалізується на питаннях переходу посткомуністичних країн до стратегії сталого (екологічно і соціально збалансованого) розвитку та впровадженні європейської моделі “еко-соціальної ринкової економіки” як основи конкурентоздатності України в сучасну епоху.

Заступник Голови партії з міжнародних питань.

2014 р. — обраний народним депутатом України за виборчим списком Радикальної партії Олега Ляшка. Член депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка, заступник голови Комітету Верховної Ради України у закордонних справах, член Тимчасової спеціальної комісії Верховної Ради України з питань майбутнього, керівник групи з міжпарламентських зв’язків з Канадою, співголова групи з міжпарламентських зв’язків з Австрійською Республікою.

З січня 2015 р. — член Постійної делегації у Парламентській Асамблеї Ради Європи. Член політичної групи «Європейські консерватори» у ПАРЄ, член комітету ПАРЄ з соціальних питань, охорони здоров’я і сталого розвитку та комітету ПАРЄ з питань культури, науки, освіти та ЗМІ.

З травня 2015 р. — член Конституційної Комісії.