Вчора увесь світ із жахом згадував роковини початку агресії Російської Федерації проти Грузії.

08.08.08 — трагічна, без сумніву, дата і урок для сильних світу цього, що якщо не стримувати Кремль у його окупаційній жазі — московський чобіт йтиме далі й далі, проливаючи на своєму шляху кров і сльози.

Страшно і соромно, що тоді, у 2008 році, Україна не підтримала братню Грузію у її боротьбі за свою соборність і свободу.

Україна заплатила за це надзвичайно дорогою ціною. Пройшло всього шість років — і Путін пішов далі. Цього разу — по нашій землі.

Ціна, яку ми заплатили за те, що тоді не підтримали Грузію — окуповані Крим і Донбас, тисячі загиблих, знищена інфраструктура у промисловому серці України.

Коли у 2008 році Президент Віктор Ющенко закликав український парламент засудити російську агресію проти Грузії, я був одним з усього лише восьми депутатів фракції «БЮТ», хто проголосував «за». Мені соромно за мою колишню фракцію, яка відмовилася засудити путінську агресію проти Грузії.

Скріншоти — офіційна інформація із сайту Верховної Ради —

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radan_gs09/ns_arh_golos…

ВР скрин: фото

Молю Бога, щоб дав нарешті розуму лідерам впливових у світі держав, аби вони зрозуміли, що у своїй окупаційній агонії Путін не зупиниться ніколи.

У 2008 ви пробачили йому Грузію — і вже у 2014 він пішов на Україну.

Не будьте чемберленами і даладьє!

Коментувати